Тромбоз глибоких вен

При тромбозах кров'яний згусток (тромб) частково або повністю закупорює кровоносну судину, порушуючи кровообіг

Vein thrombosis anatomy

Без зволікань - до лікаря

У разі підозри на тромбоз глибоких вен необхідно терміново проконсультуватися з лікарем.

Найчастіше тромби утворюються у венах тазу й ніг. Ці кровоносні судини збирають кров від нижньої частини тіла й транспортують її назад до серця. Тромбоз глибоких вен вимагає негайної лікарської допомоги.

При цьому захворюванні дуже високий ризик розвитку емболії легеневої артерії. Тромб може зміститися, потрапити з кровотоком в легеневу артерію й закупорити її. Якщо те ж саме відбувається в поверхневих венах, тромб рухається в напрямку глибоких вен, що менш небезпечно.

Утворення тромбів

Симптоми тромбозу глибоких вен

Найбільш поширеними симптомами є:

  • Ниючий, тягнучий біль
  • Почервоніння або синюшне забарвлення шкіри
  • Відчуття напруженості й набряк

Тромбоз може виникнути в паху, стегні, підколінній ямці, литці або підошві стопи. Біль значно посилюється при стоянні й ходьбі.

Як розвивається тромбоз глибоких вен

Тромб може утворитися, якщо:

  • швидкість кровотоку сповільнюється, наприклад, під час тривалого лежачого положення або в далеких рейсах
  • уражаються стінки судини
  • підвищена в'язкість крові

Кров тече повільніше у венах, ніж в артеріях, тому тромбози виникають перш за все у венах. Глибокі вени гомілки та стегна в основному вражаються тромбозом глибоких вен (флеботромбоз).

Діагностика тромбозу глибоких вен

Щоб запобігти тромбоемболії легеневої артерії, потрібна швидка діагностика та лікування тромбозу глибоких вен. Дослідження болючої ділянки та вимірювання спеціальних параметрів крові в лабораторії підтверджують діагноз тромбозу. Лікар використовує доплерографію та дуплексну УЗД для локалізації тромбозу глибоких вен перед тим, як почати лікування.

Хто схильний до ризику перенести тромбоз глибоких вен?

Літні чоловіки та жінки мають приблизно однаковий ризик захворіти на тромбоз глибоких вен. У молоді роки тромбозом глибоких вен страждає більше жінок, ніж чоловіків. Причини наступні:

  • наявне захворювання вен
  • порушення коагуляції
  • прийом медикаментів
  • вагітність
  • куріння й надлишкова вага
  • попередні оперативні втручання
  • прикутість до ліжка
  • недостатнє фізичне навантаження

Як запобігти тромбозу глибоких вен (профілактика тромбозів)

Поєднання медикаментозних та фізичних методів є стандартним для профілактики тромбозів. Ваш лікар визначає тип ліків, лікарську форму, дозування та період лікування.

Метою всіх фізичних заходів є поліпшення венозного зворотного потоку (фактор кровообігу). Існують різні способи та засоби досягнення цієї мети:

  • Панчохи для профілактики медичного тромбозу (стандартизована компресія)
  • Кругові пов'язки (не стандартизована компресія)
  • Еластичне бинтування гомілки

Далі, прикладами фізичних профілактичних заходів є рання мобілізація й профілактичне підняття ніг.

До кого слід звертатися в разі тромбозу глибоких вен

  • Лікар загальної практики
  • Флеболог
  • При стаціонарному лікуванні - черговий лікар та медичний персонал

Як лікувати тромбоз глибоких вен?

Багато пацієнтів спочатку не помічають навіть сильних тромбозів. Це особливо небезпечно, особливо враховуючи можливі ускладнення, такі як тромбоз легеневої артерії.

Пріоритетні цілі в лікуванні тромбозів:

  • зупинка росту тромбу
  • видалення тромбу
  • профілактика легеневої емболії
  • профілактика посттромботичного синдрому (незворотнє ушкодження венозних клапанів).

Стратегія лікування включає:

  • Основні заходи, такі як мобілізація і компресійна терапія
  • Антикоагулянтні препарати для розрідження крові, наприклад, гепарин
  • Тромболізис для руйнування кров'яного згустку (тромбу)
  • Можливе проведення операції для видалення тромбу

Компресійна терапія

Пацієнту з діагностованим тромбозом глибоких вен разом з медикаментозним лікуванням призначається компресійний трикотаж. Він чинить механічний тиск на вени, за рахунок чого їх діаметр зменшується й швидкість повернення крові до серця збільшується. Компресія повинна мати фізіологічний градієнт: вона повинна бути максимальною на рівні щиколоток і зменшуватись у напрямку до коліна. У певні проміжки часу лікар перевіряє ступінь порушення кровотоку і рекомендує, чи варто продовжувати компресійне лікування або його можна припинити.